ГЛАВНАЯ   •  ПРЕССА СТАТИСТИКА •  ФОТО  •  АРХИВ • КОНТАКТЫ

Аргумент-газета

 

Кити та акули зустрiнуться не раз…

04 листопада 2003

Данило НIКУЛЕНКО, Полтва - Темза на веслах

65-рiчний львiвський пенсiонер має намiр переплисти на веслах Атлантику i потрапити до Книги рекордiв Гiннеса

Зараз Павло Резвой готує до унiкального переходу свiй човен у Лондонi. Шляхом каравелл Колумба (Канарськi острови – Барбадос) у трансатлантичнiй веслувальнiй гонцi на самотi попливуть семеро смиливцiв з Великобританiї, Iспанiї, Канади та України. Старт вiдбудеться 20 сiчня 2004 р. на островi Ля Гомера.

 

 -Зазвичай морем марять жителi приморських мiст. Чого Вам, карпатському геологу, закортiло в моря-океани?

- Ранiше у моєму життi море, а тим паче океан, були недоступнi. А менi, як геологу, колись же треба вiдчути океан – колиску всього живого на землi!

- Чому Ви вирiшили назвати свiй човен «MarionLviv»?

- Все дуже просто. Власники човна – Лондонський весловий клуб – побудували човен для переходу через Атлантику. Перехiд не вийшов, i тепер, хоча би пiд Українським прапором, їхнiй човен «Marion» виконає своє призначення. Я змiг домовитися лише про доповнення – «Lviv». Ця частина назви, гадаю, питань не викликає. Тож «Marion- Lviv» - це компромисне рiшення.

- Напевне, ваша подорож – страшенно дороге задоволення?  

 Полювання на гiрських козлiв - крута екзотика.                   Фото Теодора Резвого. 2001

- Човен менi дали напрокат. Якби його будував я, то це обiйшлося б приблизно у 60 тисяч доларiв. Що стосується витрат на перехiд, то сюди входить дуже багато: електрика, прилади навiгацiї i радiотелефонного зв’язку, опрiснювач, матерiали для ремонту, екiпiрування, фото-вiдео-аппаратура, продукти та iнше. Крiм того, квитки i вiзи до Лондона i на Канарськi острови, перелiт з Карибського бассейну назад для мене й в обидва кiнцi хоч для когось з моєї родини (адже так хочеться, щоб хтось тебе зустрiчав!). Човен треба переправляти на Канари, а потiм – з Барбадосу назад у Лондонський весловальний клуб. За попереднiми пiдрахунками, потрiбно близько 45-ти тисяч доларiв.

-Подолання Атлантики – справжнє фiзичне випробування. Де i як ви пiдтримуєте форму?

- Так, це – iспит на витривалiсть. Форму я спецiально не пiдтримую, просто багато займаюся фiзичною працею. Що ще залишається робити геологу-пенсiонеру без геологiї?

- Що для Вас важливiше – прийти першим чи взагалi фiнiшувати?

- Першим я точно не прийду, але й дуже не хочеться бути останнiм. Не можу сказати, що «головне – не результат, а тiльки участь». Але у будь якому випадку при успiшному  завершеннi переходу мiй рекорд нiхто побити не зможе – рекорд вiку гарантовано менi назавжди.

-Якi складностi у перегонах Вам доведеться подолати?

- Якщо буде штормити, головне – не перекинутися. Якщо перекине – вiдновитися. Не пiдiйти до Барбадосу зi Сходу – розiб’є прибоєм об рифи. Треба розрахувати сили на початку, при вiдходi вiд Канарських островiв, i добре увiйти у Канарську течiю. На щастя, айсбергiв у цьому районi океану немає. А от кити та акули зустрiнуться не раз…

-Що Ви берете у подорож з провiанту?

- До їжi – суворi вимоги : максимум калорiй, мiнiмум ваги й об’єму, здатнiсть зберiгатися доволi довго в умовах вогкостi й спеки. Це будуть спецiальнi сублiмованi продукти для альпiнiстiв i туристiв, частково м’яснi консерви.

- Ви вiруюча людина?

- Я глибоко поважаю вiруючих людей, Але я – геолог, i моє уявлення про свiтобудову не можна  вiднести до якоїсь релiгiї.

- Чим будете себе розважати?

- Я пливу на зустрiч з океаном, буду дивитися на нього i гребти, потiм спати i – знову гребти. Вiзьму кiлька книг з бiологiї океану. Короткохвильовий радiоприймач менi також не завадить. Рибку буду ловити – це i провiант, i розвага.

-Спиртне захопите?

- Так, неодмiнно, i помiцнiше!

- Пiратiв зустрiти не боїтеся?

- Що їм з мене взяти? Радше вони чимось зi мною подiляться…

- Переможець гонки одержує символiчний приз – керамiчну черепаху. Не замало за такий екстрiм?

- Головний приз – це найтiснiше спiлкування з океаном, а екстрiм я обрав для себе сам, i вiн не оплачується.

- Ви сподiваєтесь потрапити до Книги рекордiв Гiннеса?

- А що…Я, напевно, буду першим українським пенсiонером у цiй книзi!

- Як ставляться рiднi до Вашого захоплення? Судячи з  того, скiльки часу Ви провели у подорожах, вони бачать голову сiмейства рiдко…

- Вся наша родина – геологична. Мої роз’їзди не можна назвати подорожами. Просто моя работа вимагала поїздок i довгого перебування у далеких мiсцях. Ось майбутнє плавання – це, мабуть, подорож.

 Iз собою я брав у геологiчнi експедицiї всiх своїх синiв ( а їх у мене троє), як тiльки вони могли самостiйно сiдати на коней. Дочцi Ользi не пощастило – не встигла дорости до коня, як закiнчилася моя работа на Памiрi.

- Розлуку з Ким Вам буде найскладнiше пережити?

- Розлука на 2-3 мiсяцi – це дрiбницi у моєму вiцi.

- Дуже цiкавим є Ваше походження. Звiдки бере коренi Ваш рiд, прiзвище?

- Коренi знаходяться десь мiж Москвою i Санкт-Петербургом, звiдки й з’явився Терентiй Резвой як постачальник живої стерлядi до двору Катерини Великої. Усi наступнi Резвi були вже петербурзькими дворянами. До речi, портрет одного з моїх предкiв – Терентiя Резвого – знаходиться у Львiвськiй картиннiй галереї. Вiн був проданий у смутнi голоднi часи Третьяковцi, i те, що вiн опинився в одному мiстi з нами – чиста випадковiсть…

-Розкажить про Вашi екзотичнi експедицiї…

- Я довго працював в екзотичних мiсцях, Але екзотика швидко перетворювалася на повсякденнiсть. Зараз же, осягаючи поглядом пенсiонера минуле, розумiю, що Середня Азiя з Туркестанським, Алайським i Заалайським хребтами, багатоденнi переходи на конях, польоти на вертольотах, полювання на архарiв i гiрських козлiв – крута екзотика. Чукотка з iї майже повним безлюддям, тундра, ведмедi i червона риба – теж екзотика. Загалом, екзотика – це там, де нас зараз немає… От у Лондонi для мене екзотика – Карпати, а зовсiм не двоповерховi автобуси!

- I останнє: навiщо це Вам потрiбно?

- Навiщо? Насамперед тому, що дуже хочеться. Усюди вже побував – i в горах, i в джунглях,  i в тундрi, i в пустелi, а тепер хочу вiдчути океан. А ще хочеться пiдтримати своїх ровесникiв. Чимало з них «скисли» пiсля шiстдесяти рокiв,

але ж насправдi - життя триває!

© 1983-2001 Ocean Rowing Society 

Design by REDTED